Новини

Учасників юнацького футбольного турніру, пам’яті Героїв Небесної сотні, приймала Хмельницька перша дитяча спортивна школа. Команди грали впродовж двох днів за коловою системою, і сьогодні визначилися призери. 

Бронзовими призерами турніру стала команда Хмельницької дитячо-юнацької спортивної школи №1. Її гравці, 2003-го року народження, змагалися з суперниками на рік-два старшими.

Лев СЕРГЄЄВ, тренер команди, головний суддя змагань

Наша команда посіла 3 місце. Вони наймолодші тут учасники, то я вважаю, що непогано.

Капітан команди Андрій Тихонюк грою своїх футболістів задоволений.

Андрій ТИХОНЮК, капітан команди Хмельницької ДЮСШ №1

Команда грала в бойовому складі.

Хлопець зізнається: третє місце команду не надто влаштовує, та капітан упевнений: гравці таким чином набувають досвіду.

Андрій ТИХОНЮК, капітан команди Хмельницької ДЮСШ №1

Може й не влаштовує. Ми набираємо форму.

Футболістам цієї школи в сенсі постійного місця для тренувань пощастило - каже тренер Лев Сергєєв. І додає: вони й у зимовий період мають змогу грати на великому полі й не втрачають форму.  

Лев СЕРГЄЄВ, тренер команди, головний суддя змагань

Зимою погодні умови тяжкі, але в нас є поле…На носі чемпіонат України.

Системні тренування-це добре, каже тренер. Та одні змагання замінюють 10 тренувань-зауважує Лев Сергєєв. Тому турніри слід влаштовувати якомога частіше.

Лев СЕРГЄЄВ, тренер команди, головний суддя змагань

Чим більше ігор, тим краще.

А юнаки футбольного клубу «Красилів» прийняли запрошення взяти участь у турнірі, щоби пограти на великому полі-говорить тренер цієї команди Сергій Олексюк.

Сергій ОЛЕКСЮК, тренер ФК «Красилів»

Востаннє грали на великому полі в жовтні.

Це не може не відбитися на якості гри - каже наставник красилівських футболістів.  

Сергій ОЛЕКСЮК, тренер ФК «Красилів»

Ми взимку не маємо де тренуватися. Тільки в залі. Через те не дуже добре грала наша команда.

Красилівчани поступилися команді хмельничан 2002-го року ДЮСШ-1 1:4 та внічию 2:2 зіграли з командою 2003-го року дитячо-юнацької першої Хмельницької спортшколи. А за золото турніру змагалися юнаки 2002-го року народження хмельницької ДЮСШ-1 та ДЮФК «Поділля».

Із рахунком 3:2 у вирішальній зустрічі перемогла команда ДЮСШ-1. На другому місці - дитячо-юнацький футбольний клуб «Поділля».

 

Заклади закриють на карантин через підвищення рівня захворюваності на грип та ГРВІ. Про це повідомив директор освітянського департаменту області Олег Фасоля. Найбільше шкіл, у яких зупинять освітній процес, у Хмельницькому - 38. Не працюватимуть усі 19  шкіл Кам’янця-Подільського. У Нетішині в 4 школах, які цього тижня були на карантині, з понеділка відновиться навчання. Загалом в області 729 загальноосвітніх шкіл.

Замаскували їх під більярді клуби. Та жодного столу для цієї гри у закладі не було, повідомив керівник місцевої прокуратури Віталій Гриньків. Під час  санкціонованих обшуків у приміщеннях правоохоронці виявили та вилучили 13 одиниць комп’ютерної техніки. Наразі тривають слідчі дії зі збору та фіксації доказів. До суду скеровано клопотання про накладення на вилучене майно арешту. За даним фактом відкрили кримінальне провадження. Правоохоронці  шукають осіб, які причетні до зайняття гральним бізнесом. Якщо їх знайдуть та доведуть провину, на них можуть накласти штраф від 170 до шестисот вісімдесяти тисяч гривень.

В селі Голики будинок загорівся вночі. Вогонь знищив речі, покриття та перекриття хати. Під час ліквідації пожежі рятувальники знайшли в будинку тіло 50-річного власника квартири. Як повідомив речник обласного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій Андрій Козак, ймовірна причина загоряння - необережність під час куріння.  

20 малозабезпечених та багатодітних родин Хмельницького отримають набори побутової хімії  від благодійного фонду «Карітас». Пакунки почали роздавати напередодні Всесвітнього дня спонтанного вияву доброти. Частину подарунків розвезли у домівки, де мешкають ці родини. Решту благодійники мають вручити хмельничанам, які навідають фонд. 

Наталії Лівадар 27 років. З двома синами жінка мешкає у кімнаті гуртожитку у мікрорайоні Ракове. На 15 квадратах і кухня, і спальня, і ігрова. Наталія розповідає, кілька років тому з чоловіком жили у селі Нова Гута Новоушицького району. Та, каже, довелося розійтися, бо чоловік знущався зі своїх дітей.

Наталія ЛІВАДАР

З чоловіком не проживаю 5 років. Він не допомагає. Він був судимий за дітей, попік дітям руки. В мене дитина хворіла епілепсією».

7-річний Андрій та 8-річний Віталій зараз навчаються у Хмельницькій спеціалізованій школі-інтернаті. Діти мають дефекти мови. Наталія знайшла роботу в рибному цеху. Працює 4 години на тиждень. Дохід сім’ї мізерний - каже жінка. Допомагає Лівадарам бабуся Ольга Бандуляк. Та, каже, навіть спільними зусиллями налагодити життя важко.

Ольга БАНДУЛЯК - бабуся

Нам треба ліжко двоярусне, діти хворіють, навчаються в школі-інтернаті, в них вада мови, і навчання дається важко. А так - не знаю, що далі. Наталі знайти б якусь роботу  хорошу.

Допомагати Наталі з дітьми взялися представники благодійного фонду «Карітас». Вже неодноразово приносили продукти і речі. Тепер же подарували побутову хімію.

- Хто це знає, що це є? – Порошок. – А ось це що? Паста. – А що з нею треба робити ? – Зуби чистити. – І дезодоранти.

На кожний такий пакунок фонд витратив майже п’ятсот гривень. Подарунки отримають ще 19 сімей, якими опікується «Карітас».

Юлія ЖИТКЕВИЧ - соціальний педагог Хмельницького обласного благодійного фонду «Карітас»

Це сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах, це кризові сім’ї, багатодітні сім’ї, малозабезпечені сім’ї, які перебувають на межі виживання. Бо їм важко знайти ті гроші, щоб купити найнеобхідніше.

 

 

«Луганський Майдан. Сторінки спротиву» - це документальна виставка світлин, яку представили у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва. До експозиції увійшли п’ятдесят фотографій з архіву учасника подій Олександра Волчанського. Його знімки стали неупередженим доказом активної позиції луганчан, котру назавжди занесено до архіву Революції гідності - зауважила під час заходу член правління Національної спілки фотохудожників України Інна Єрмакова.  

Для Олександра  Волчанського знаковим днем зі всього Луганського майдану стало вшанування двохсотліття дня народження Т.Шевченка. Тоді у Луганську було два мітинги, котрі протистояли один одному. 

Олександр ВОЛЧАНСЬКИЙ автор виставки

В определенный момент по команде весь пророссийский митинг и боевая его часть, група боевиков пошли на разгон нашого митинга, на котором много было детей, много женщин. Это был переломный момент, после которого я стал задумываться о том, что возможно покинуть этот город.

Ідея створення виставки у Олександра Волчанського виникла з моменту його переїзду з Луганська. Він каже, весь архів фото, які він зробив протягом року на Луганському майдані, він зберіг. Але можливість показати їх глядачам з’явилась нещодавно. Із семи тисяч фото він відібрав п’ятдесят і створив експозицію.

Олександр ВОЛЧАНСЬКИЙ, автор виставки 

Фактически это хроника лукганського евромайдана, начиная с первого дня, с первой акции и заканчивая последней акцией громадського сектора Луганского евромайдана - это 28 апреля 2014 года.

Знімки автора - каже представниця Національної спілки фотохудожників України Інна Єрмакова - стали неупередженим доказом активної позиції луганчан, котру назавжди занесено до архіву Революції гідності.

Інна ЄРМАКОВА, член правління Національної спілки фотохудожників України

Дуже важливо було показати, що люди там не мовчали, тому що є в суспільстві певний закид, що люди винні в тому, що відбулося на Сході України і тому що начебто там не було України. І тому дуже важливо показати, що Луганськ - це Україна і луганчани боролися за свою Україну.

Учасник революційних подій Костянтин Прилепський зауважив - ці події стали невід’ємною частиною історії нашої країни, ними потрібно цікавитись і їх необхідно пам’ятати.

Костянтин ПРИЛЕПСЬКИЙ, учасник Луганського майдану

На самом деле наверное в основных эпизодах каждого свой собственный майдан. У каждого была своя переломная часть, после которой кто-то начинал приходить туда. У каждого был какой-то свой момент, в котором надо было принимать решения: испугаться или уйти куда-то, или остаться и отстаивать права свои, права своих детей, права на будущее. 

Практичні заняття з йоги розпочалися на базі Центру соціальної допомоги, що діє при благодійному фонді «Хесед-Бешт». Тренування проводить волонтерка Ольга Бацуровська. Вона переконує: йога вчить людину бути щасливою. А ще - відкриває шлях до фізичного і духовного вдосконалення. На одному із занять побувала моя колега Ольга Нєсмєянова.  

Галина Скрипник до виходу на пенсію працювала журналісткою. Коли полишила роботу, каже жінка, відчула себе розгубленою. Допоки не потрапила на заняття йоги. Тепер пані Галина запевняє: йога здатна не лише тримати тіло у формі, але й очищувати свідомість від негативу.

Галина СКРИПНИК - займається йогою

Знаєте, життя на пенсії - воно дуже складне. І дуже багато негативу є. Включаєш телевізор - це просто страхи Господні! І я відчула, що оцей негатив десь витісняється потроху - і на його місце приходить позитив. Це дуже важливо і дуже нормально.

Проводить заняття волонтерка Ольга Бацуровська. Йогою почала займатися два роки тому. Розповідає: ця практика дає можливість постійно вдосконалюватися і щоразу виходити на новий рівень і в духовному, і у фізичному житті.

Ольга БАЦУРОВСЬКА - тренер з йоги, волонтерка

По-перше, ти ще більше поважаєш себе. Ти поважаєш своїх однодумців, тих, хто тебе оточує. Ти дивишся на світ більш відкрито. І ти розумієш, що світ теж відкривається тобі назустріч все більше і більше.

А ще жінка каже: йога вчить людину бути щасливою, балансуючи між духовним та фізичним.

Ольга БАЦУРОВСЬКА - тренер з йоги, волонтерка

Вчить тому, що хоча ми душа, духовна іскра, але вона ж існує в цьому тілі. І за тілом треба доглядати для того, щоб вести повноцінне життя.

Ідея створити клуб поціновувачів йоги у «Хесед-Бешті» виникла кілька років тому - розповідає менеджер з інформації В’ячеслав Нагнибіда. Цього року заняття розпочали. 

В’ячеслав НАГНИБІДА - менеджер з інформації благодійного фонду «Хесед-Бешт»

Зараз цей клуб складається з двох груп учасників. Зранку займаються, переважно, люди літнього віку. А люди, які працюють - у них інший графік - вони приходять ввечері.

«Друга світова війна у мініатюрі» - із такою назвою у Музеї історії міста Хмельницького відкриється виставка хмельничанина Геннадія Совви. Автора з дитинства цікавила військова історія. Тож у своїй експозиції  він реконструював моделі техніки тих часів, відтворив воєнні сюжети, а також представляє діарами мирного життя. Усі роботи виконані в пропорції один до тридцяти п’яти.

Вікторія ПАПОНОВА, хранитель фондів  музею історії міста Хмельницького

Тут збережені всі деталі до оригіналу у масштабі один до тридцяти п’яти. Деякі він збирає самостійно, деякі розфарбовує і надає їм автентичного вигляду. Спочатку він просто займався з цими моделями, а потім зрозумів, що було б цікавіше, якщо вони будуть вміщені в якийсь сюжет. Зокрема тут можна знайти і діарами, котрі присвячені і мирному життю, припустимо і навіть нашому Проскурову часів окупації.

Дочірні категорії

  • Авторизація на сайті
     

Template Settings

Color

For each color, the params below will be given default values
Blue Dark_Blue Cyan Purple Green Tomato Yellow

Body

Background Color
Text Color

Spotlight10

Background Color

Footer

Note: Layout Contact-Us is applied only for menu Contact Us and menu About Us.
Select menu
Google Font
Body Font-size
Body Font-family
Direction
Besucherzahler